Послідовність

2023-й був виснажливим і переповненим горя. Це рік розчарувань, переоцінок та усвідомлення, що повномасштабна війна триватиме довго. А отже, буде ще багато втрат та руйнувань.

    Історична спадщина також залишається у небезпеці. Щодня російські окупанти знищують або розкрадають наші пам’ятки. Безцінна інформація про історії наших родин назавжди зникає під уламками, у пожежах, нищиться вологою та шкідниками. Ми ніколи не зможемо вповні оцінити, скільки втратили.

    Упродовж року наша команда працювала над тим, аби знайти та розшифрувати напівзатерті сліди минулого, розповісти історії тих, хто самі не змогли цього зробити. І не дати забути про те, що усі ми переживаємо зараз. На щастя, ми були не самотніми у нашій праці, отримали велику допомогу від однодумців в Україні та закордоном.

35 усноісторичних інтерв’ю записали

27 населених пунктів у Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській областях та у Німеччині відвідали для записів інтерв’ю.

101 рік виповнився найстаршій оповідачці на час запису.

4000+ фотографій та документів з приватних архівів вдалося оцифрувати.

300+ фотографій, листів, листівок та інших документів українських примусових робітників та робітниць у нацистський Німеччині викупили на інтернет-аукціонах, а також зібрали деякі інші артефакти — свідчення про трагічні події середини ХХ століття.

130+ фотографій та документів з історії нацистського та радянського масових насильств отримали в дар.

13 публікацій у медіа про нас і наші напрацювання

5—Інтерв’ю з Дарією Резник для друкованого видання Mitropa Ляйпцигського університету

„Über Osteuropa Bescheid […] wissen“. Geflüchtete ukrainische Wissenschaftlerinnen und ihr Weg

8—Розмова Андрія Усача з Захаром Давиденком у подкасті Укр фольк

Історик Андрій Усач про травматичне минуле України та його сучасне осмислення

9—Дарія Резник для друкованого видання Mitropa Лейпцигського університету

“The Most Documented War: Ukrainian Oral History in the Time of the Extremes”

10—Розмова Андрія Усача та Анни Яценко з німецьким істориком Йоганнесом Шпором для TAZ.de

Geschichtswissenschaft im Krieg

13—Юлія Равлюк, Іванка Дусько для Суспільне

У Львові готують виставку артефактів із прифронтового Гуляйполя

22 різних майданчиків в Україні та закордоном, на яких ми презентували нашу роботу

1—Круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України»

Український центр вивчення історії Голокосту

    (Київ, Україна)

2—Презентація “Soviet Deportations from the Western Part of Ukraine: A History of Experiences and Memory”

Дослідницький колоквіум Лейбниц інституту історії та культури Центральної та Східної Європи

    (Лейпциг, Німеччина)

3—Міжнародний воркшоп “Witnessing the Now: Challenges of Emergency Documenting and Archiving in a Comparative Perspective”

Інститут філософії та соціології Польської академії наук

    (Варшава, Польща)

4—Заходи у пам’ять про жертв нацистської примусової праці

Ініціатива Förderverein Mahn- und “Gedenkstätte Walpersberg” e.V.

    (Кала, Німеччина)

5—Симпозіум документаційних та архівних проєктів «Найбільш документована війна»

Центр міської історії Центрально-Східної Європи

    (Львів, Україна)

6—Показ документального фільму «Безголосся»

Заходи в пам’ять про жертв Голокосту в селі Іванів

    (Іванів, Україна)

7—Конференція «Пам’ять, яка рятує життя. Перспективи німецько-українського співробітництва»

Мережа допомоги тим, хто пережив нацистські репресії в Україні

    (Зенне, Німеччина)

8—Воркшоп «Публічна історія в умовах війни: переосмислення підходів і форматів»

Центр міської історії  Центрально-Східної Європи

    (Львів, Україна)

9—Лекція-воркшоп «Сімейні історії XX століття: вивчаємо, зберігаємо, оприлюднюємо»

Дні європейської спадщини у Львові

    (Львів, Україна)

10—Показ документального фільму «Безголосся»

Кіноклуб Центральної публічної бібліотеки у місті Жовква

    (Жовква, Україна)

11—Освітній табір для учасників та учасниць міжнародного проєкту Memory Savers UA

Saving Ukrainian Cultural Heritage Online

    (Львів, Україна)

12—Показ документального фільму «Безголосся»

DocuClub у Рогатинській центральній бібліотеці

    (Рогатин, Україна)

13—Воркшоп «Голокост у експозиційній та інформаційній роботі історико-краєзнавчих музеїв»

Проект «Мережа пам’яті»

    (онлайн, Україна)

14—Лекція «“Глянеш на фото, згадаєш мене”: персональні історії українських примусових робітників та робітниць у нацистській Німеччині»

Дискусійна програма «Джерело як вибір», Центр міської історії

    (Львів, Україна)

15—Показ документального фільму «Безголосся» та розмова про документування трагічної історії України

Виставка «Ось і така моя біографія» в Інформаційно-освітньому і дослідницькому центрі «Добромильський край»

    (Добромиль, Україна)

16—Зустріч-нетворкінг «Інтерв’ю-проекти з історії України з 1991 року»

Центр досліджень Східної, Центральної та Південно-Східної Європи

    (онлайн, Німеччина)

17—Арт-резиденція «Перехрестя століть: голосами тих, що вижили»

Асоціація культурних ініціатив

    (Жовква, Україна)

18—Зустріч для дослідників та дослідниць «Як документувати ХХ століття під час війни: досвід “Після тиші”»

Музей воєнного дитинства

    (онлайн, Україна)

19—Зустріч «Про музей за кавою»

Донецький обласний краєзнавчий музей

    (онлайн, Україна)

20—Семінар-тренінг «Вивчення локальної історії пакту Молотова-Ріббентропа на прикладі родинних історій колишніх і теперішніх мешканців та мешканок Чернівців»

Міжнародний науковий проект «Громадяни досліджують локальну історію пакту Молотова-Ріббентропа у Чернівцях»

    (Чернівці, Україна)

21—Експертна зустріч зі стажерами-підлітками

Освітній центр «Простір толерантності»

    (онлайн, Україна)

22—Тренінг у межах освітнього семінару «Студії мультикультурної історії»

Центр суспільних дій «Сівітас»

    (Рівне, Україна)

    1 проект —

Виставка «Як у Германії гірко жилося нам»: долі примусових робітників та робітниць із Розумівки під час Другої світової війни»

▲ В основі виставки — історія примусового робітника Миколи Бурлаки (1923–1978) з села Розумівка на Кіровоградщині, чиї листи вдалося викупити на інтернет-аукціоні у жовтні 2022 року. У ній також йдеться про перебування на примусовій праці понад 140 його односельців. Їхні долі реконструйовані за фотографіями та документами з колекції Музею історії села Розумівка, українських і німецьких архівів та сімейних зібрань нащадків. У назві виставки — цитата з пісні «Про Германію», яку виконували колишні примусові робітниці з Розумівки.

    Відкриття виставки відбулося 27 вересня 2023 року у Розумівському сільському будинку культури. Вона створена у співпраці з місцевою громадою за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

Публікації

Команда «Після тиші» шукала нащадків остарбайтерів у РозумівціПерша електронна газета

Після тиші – говорити: у Розумівці відбудеться виставка світлин місцевих остарбайтерівПерша електронна газета

Встановили імена 142 людей. У Розумівці на Кіровоградщині відкрили виставку про долі остарбайтерів з села—Вікторія Волошаненко, Суспільне

Більше фото

Фото—Олексій Каприця, ГО «Після тиші»

    2 проект —

Виставка «З далекого краю на рідну Україну». Листи з Ґельзенкірхена примусової робітниці Ганни Пастух, 1942–1943»

▲ В основі виставки — історія примусової робітниці Ганни Пастух (1922–1983) з села Цикова на Хмельниччині. Упродовж 1942–1945 років вона перебувала на примусовій праці у місті Ґельзенкірхен у землі Північний Рейн-Вестфалія. У жовтні 2022 року вдалося викупити на інтернет-аукціоні її листи, а згодом розшукати додаткову інформацію в українських та німецьких архівах, а також під час відвідин Цикової. У назві виставки — цитата з листа, який Ганна адресувала своїй матері.

    Попередня презентація виставки відбулася 20 січня 2024 року в музеї футбольного клубу «Шальке 04», а відкриття — 22 січня у Науковому парку Ґельзенкірхена. Вона створена у співпраці з Інститутом міських досліджень Ґельзенкірхена за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

Публікації

“Aus der Ferne in meine Ukraine”. ISG-Ausstellung: Briefe der Zwangsarbeiterin Hanna Pastuch aus Gelsenkirchen 1942-1943Wissenschaftspark Gelsenkirchen

Beim Heimspiel gegen den HSV: Kostenlose Ausstellung im Schalke MuseumFC Gelsenkirchen-Schalke 04 e.V.

Neue Ausstellung beleuchtet Leben einer ZwangsarbeiterinStadt Gelsenkirchen

Більше фото

Фото—Анна Яценко, ГО «Після тиші»

    3 проект —

Виставка «Де роки квітучі пройшли»: українські примусові робітниці та робітники у Фуртвангені, 1942–1945»

▲ В основі виставки — історія примусової робітниці Ганни Коваленко (1927–2003) з села Пухальщина на Полтавщині та її подруг, які впродовж 1942–1945 років працювали на різних підприємствах у місті Фуртванген у землі Баден-Вюртемберг. У квітні 2022 року вдалося викупити на інтернет-аукціоні фотоархів Ганни, ідентифікувати багатьох із зображених на фото людей та реконструювати їхні біографії за документами з українських та німецьких архівів. У назві виставки — цитата з підпису на звороті однієї з цих фото.

    Відкриття виставки відбулося 25 січня 2024 року в Німецькому музеї годинників у Фуртвангені. Вона створена у співпраці з музейною командою за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

Публікації

Wo die besten Jahre vergangen sinddeutsches uhrenmuseum blog

Zwangsarbeiter in Furtwangen. Über ihre Geschichten wurde viel zu lange geschwiegenSchwarzwälder Bote

Neue Ausstellung in Furtwangen zeigt Schicksale ukrainischer Zwangsarbeiterinnen im 2. Weltkrieg—Dominik Bloedner, Badische Zeitung

Більше фото

Фото—Анна Яценко, Kristina Fotografin, ГО «Після тиші»

    4 проект —

Онлайн-архів «Під час перебування в Германії»*

▲ Ми продовжили досліджувати і презентувати фотографічний спадок українських примусових робітників та робітниць у нацистській Німеччині. Упродовж року поповнили онлайн-архів 109 фото, викупленими на інтернет-аукціонах, розшифрували підписи на їх зворотах, визначили коли і де вони зроблені, а в деяких випадках ідентифікували сфотографованих людей. У результаті пошуків в українських та німецьких архівах вдалося відтворити їхні короткі біографії.

    Проєкт реалізовано за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

    * У назві проєкту — оригінальний напис «Під час перебування в Германії», яким часто підписували фото примусові робітники та робітниці у нацистській Німеччині.

Публікації

Українці на примусовій праці в нацистській Німеччині: вербування, примусова праця, репатріація—Тетяна Пастушенко, Україна модерна

Шукають інформацію про трьох «остарбайтерок» з Кременчуччини, чиї імена знайшли у записнику примусової робітниці—Альона Душенко, Кременчуцький Телеграф

Допоможіть відновити історію: активісти шукають тих, хто впізнає остарбайтерку з Краматорська та людей поряд по фото—Наталя Жукова, Вільне радіо

Більше фото

    5 проект—

Літні майстерні з публічної історії “Recall, Reflect, Retell”

▲ Це проєкт реалізований у співпраці з Меморіалами Гестапокеллер та Августашахт (Німеччина), за підтримки міжнародної благодійної гуманітарної організації з прав дитини terre des hommes Deutschland e.V.

    Улітку 2023 року ми зібрали 28 молодих українок та українців, зацікавлених у роботі з темами війни та памʼяті, щоб поговорити про публічну історію, меморіальну культуру та можливості презентації нашого минулого і сучасного. Майстерня для тих, хто живе в Україні відбулася у Верховині в Карпатах, а для тих, хто мешкає в інших країнах Європи — у районі Оснабрюку в Нижній Саксонії.

    Згодом учасниці та учасники створили свої проєкти у різних форматах та техніках, які зібрані у віртуальній виставці «“Recall, Reflect, Retell”: життя під час війни у роботах української молоді».

Більше фото

Фото—Аліна Дзюбко, Ліза Сівєц, Анна Яценко, ГО «Після тиші»

    6 проект —

Графічна історія «Трирічна “остарбайтерка”: історія Марії Тимошук»

▲ Під час Другої світової війни з окупованої України на примусову працю до нацистської Німеччини, союзних їй чи окупованих нею країн вивезли понад 2 мільйони людей. У їх числі було багато неповнолітніх, часто вивозили цілі сім’ї з маленькими дітьми. Серед них — Марія Тимошук з Волині. Після повномасштабного російського вторгнення вона, як і сотні тисяч інших українок та українців, переживає другу у своєму житті війну.

    Ми зустрілися з Марією, аби задокументувати її спогади про пережите. А згодом з колективом «Спільне» адаптували їх під графічну історію, яка доступна українською, англійською, німецькою та французькою мовами.

Більше фото

    7 проект —

Виставковий проект «Коротка історія насильства: Друга світова війна та Голокост у західній Волині»

▲ Це оповідь про події 1939–1945 років на території теперішніх Волинської, Рівненської та півночі Тернопільської областей і про те як екстремальне насильство вплинуло на пересічних мешканців регіону. Доба радянських та нацистських репресій представлена з перспектив людей різного етнічного та соціального походження, політичних переконань та індивідуальних досвідів. Їх пережиття відтворені на основі світлин та документів з українських і німецьких архівів, а також усноісторичних інтерв’ю, записаних нашою командою упродовж 2021-2023 років.

    14 лютого 2024 року відбулося відкриття виставки у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Проєкт реалізується у співпраці з музеєм і Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти за підтримки Фонду EVZ (Відповідальність, Пам’ять, Майбутнє).

Публікації

Новий погляд на події Другої світової війни на Волині—Ірина Данильчук, Українське радіо. Рівне

«Коротка історія насильства»: у Рівному презентували виставку про Другу світову війну і Голокост—Юлія Савчук, Суспільне

«Коротка історія насильства»: у Рівному презентували виставку про Голокост (ВІДЕО)Сфера-ТВ

У Рівному діє виставка про Голокост та репресії нацистського й радянського режимів—Антон Шинкарук, Волинський монітор

Більше фото

Фото—Марина Долганова, ГО «Після тиші»

А також

⇥ Оновили сайт організації

⇥ Наша Дарія Резник розпочала свій докторський проект «Досвід та пам’ять про радянські депортації (1944-1955)» в Інституті історії та культури Східної Європи імені Лейбніца у Лейпцизькому університеті, на основі нашої усноісторичної колекції.

⇥ Фото нашої Анни Яценко увійшло до топ-7 фотоконкурсу #WatchOutHstry від EVZ Foundation

Вдячні усім захисникам та захисницям за можливість продовжувати нашу роботу.

    —ГО «Після тиші», 2023