ЧОЛОВІЧИЙ ДОСВІД

Томська та Кемеровська області

Пішли в колгосп працювати. За трактором, коли щось сіє, оре, боронить треба було щоб хтось стежив. От мої брати пішли туди. Молодший брат [Іван], він був амбітний, розумний, гарно вчився. В нього була така депресія, знаєте, від того, що він пішов і в колгоспі сидить з тим трактором. Моя мама, як побачила, думала, що він, не дай Бог, собі щось зробить.

За даними на 1951 рік, серед спецпоселенців з Західної України було 37 047 чоловіків, тобто трохи більше чверті від загального числа. Ще менше серед них було працездатного віку. Тому вони користувалися особливим попитом на важкому виробництві. З їх же числа коменданти спецпоселень обирали так званих старост, старших, десятихатників, відповідальних за порядок у населених пунктах, розбитих на дільниці, гуртожитках та бараках. Їх призначали з розрахунку один на 30 спецпоселенців і зобов’язували щодесять днів звітувати перед комендантом. Частина чоловіків приєдналась до свої депортованих сімей після демобілізації з Червоної армії. Неухильно збільшуватися чоловіче населення спецпоселень почало з початком звільнення в’язнів таборів ГУЛАГу. Подорослішали й юнаки, вивезені дітьми в перші роки масових депортацій. Гендерний баланс почав змінюватися і відповідно зростали кількість шлюбів, народжуваність.

Відмова від попередніх планів на майбутнє і звуження горизонту очікування до забезпечення базових потреб, зведення людини до фізичних можливостей її тіла і стигма депортації, окрім безпосереднього впливу на життя, створює також сильний психічний тиск. Маскулінні стереотипи, такі як вимога бути сильним за будь-яких обставин, забезпечувати родину всім необхідним, не нарікати, не здаватися, не показувати свої емоції, в екстремальних умовах можуть ставати додатковим психічним навантаженням.

З іншого боку, примусове переселення може не тільки закріплювати традиційні гендерні ролі, але і підважувати їх, оскільки в умовах відсутності одного з членів родини інший мав взяти на себе його обов’язки. Серед депортованих було багато жінок з дітьми, тож хлопчики мусили рано дорослішати і брати на себе відповідальність і роботу дорослих чоловіків. Дослідники зазначають, що чоловіки можуть реагувати на травматичні виклики депресією, алкоголізмом та ескалацією насильства щодо жінок як у публічній, так і у приватній сфері.

На одній зі світлин, до речі, знову бачимо чоловіка в жіночому піджаку.