НАВЧАННЯ
Кемеровська та Амурська області, Хабаровський край

Богдан Костельний (третій зліва в останньому ряду) серед однокласників, місто Прокоп’євськ у Кемеровській області, 1955 рік
Джерело: Приватний архів Богдана Костельного
бОГДАН КОСТЕЛЬНИЙ
депортований у 1947 році в Кемеровську область
В 52-му році я пішов до школи. В 53-му році Сталін помер. То прийшла вчителька, там «Родная речь» була книжка, відкрила — там на першій сторінці портрет Сталіна. І плаче: «Смотрите дети, умер наш Иосиф Виссарионович Сталин». І плачут всі діти. А мій брат каже: «Добре, шо вмер. Тепер ми можемо на Україну поїхати». А там якийсь хлопчисько, татарин, сказав директору школи. Директор школи визвав тата і наговорив: «Дивіться, вас можуть посадити». Але то зам’яли, бо директор той був нормальна людина.

Роман Скицький (у центрі в другому ряду) серед однокласників, селище Хор у Хабаровському краю, 1954 рік
Джерело: Приватний архів Лідії Кіцили (Скицької)
тАМАРА ВРОНСЬКА
історикиня
Радянський уряд формально вимагав від керівництва спецпоселень залучити до навчального процесу усіх дітей шкільного віку. Головна мета — протиставити радянське ідеологічне виховання впливу сім’ї та прискорити процес побутової і мовної асиміляції. На кінець 1949 року у засланні перебували 15 343 дітей шкільного віку із Західної України. Щоправда, через банальну відсутність одягу, взуття та підручників, хвороби та недоїдання, а також нагальну потребу допомагати дорослим 28% з них не відвідували школу. Ті ж, хто закінчив школу, не мали можливості здобути вищу освіту з огляду на обмеження у пересуванні. Тому молодь влаштовувалася до ремісничих училищ і шкіл системи фабрично-заводського навчання. Декому таки вдалося вступити до вишів, але лише за межами режимної місцевості.

Марія Завадка (друга зліва у другому ряду) під час навчання у школі в Амурській області, 1950-ті роки
Джерело: Приватний архів Марії Калиняк (Завадки)
лІЯ ДОСТЛЄВА
культурна антропологиня
Жанр шкільної фотографії лишається незмінним десятиріччями. У цій підбірці бачимо світлини, зроблені в класі, на природі, і навіть у студії на тлі намальованого пейзажу. У тлі першої світлини можна розгледіти портрет Леніна, його цитати, мапу і фрагмент великої картини, яка чомусь висить під кутом. Видно також, що сфотографовані діти різного віку, і майже у всіх до бідної одежини пришиті білі комірці. Про картину варто згадати окремо. Це репродукція роботи українського радянського художника Сергія Григор’єва «Обговорення двійки», написана в 1950 році. На ній зображене засідання комсомольського комітету, який розбирає особисту справу старшокласника, що отримав двійку. За цю картину автора нагороджено Сталінською премією, а в 1956 році вона була виставлена у радянському павільйоні на XXVIII Бієнале у Венеції. Тобто на одне й те ж зображення дивилися і діти, змушені зростати у спецпоселеннях в жахливих умовах, і витончені відвідувачі однієї з найвідоміших виставок сучасного мистецтва.